Статті:
Сатанів має блищати!
Сатанів — це не лише курорт з цілющою водою, а й старовинне містечко з неповторною архітектурою, краєвидами та гостинними людьми. Як живеться нині Сатанову та з якими перспективами він дивиться у майбутнє? Про це наша розмова з селищним головою Альбертом Собком.
- Альберте Івановичу, Сатанів і досі не набув статусу державного міста-курорту. Чи є реальна можливість його отримати?
- Ми саме працюємо над цим важливим для селища питанням. Торік вже зібрали всю необхідну документацію, котра знаходиться в Міністерстві культури. Пакет усіх необхідних документів ми подали до Києва ще в листопаді минулого року, і їх поки що не розглядали. Та говорити про те, що Сатанову таки нададуть статус державного міста-курорту, зарано, адже остаточний вердикт має винести Верховна Рада.
- І які переваги тоді матиме Сатанів?
- Вони значні. В першу чергу - у фінансуванні: зміниться кошторис, відрахування до бюджету. Якщо нині селище фінансується згідно з формульним розрахунком, тобто від суми усіх надходжень лише невеличка частина (15-20 відсотків) потрапляє до казни селищного бюджету, а решту відрахувань -до районного, обласного та державного бюджетів, то зі статусом курортного містечка в нашому бюджеті залишатиметься близько 50-60 відсотків від усіх надходжень. Ці кошти, звичайно ж, були б не зайвими для розвитку інфраструктури селища, туристичних можливостей, благоустрою, надання послуг.
- Сатанів - молодий курорт, та чи привабливий він для інвесторів?
- Так, він є перспективною ділянкою для залучення інвестицій. Наша подільська оздоровниця в недалекому майбутньому може стати гідним конкурентом уже діючим оздоровчим санаторіям України. Адже реальні передумови для реалізації інвестиційних проектів також є. Це - значні запаси лікувальної води та чималі території для забудови. Нині на території Сатанівської селищної ради є близько чотирьохсот гектарів незадіяної землі, котру можна здавати в оренду під будівництво нових санаторіїв, розширення діючих оздоровниць та оздоровчих комплексів.
- Тобто, з'являться нові робочі місця і для сатанівчан. Чи безробіттям селище не „хворіє"?
- Дякувати Богу, масового безробіття в нас немає. Як правило, більшість сатанівчан працюють в санаторіях. Раніше частину населення роботою забезпечував ще й цукровий завод, та вже кілька років, як він збанкрутів. Проте, на його території залишилися величезні добротні приміщення, де можна було б відкрити якість виробничі цехи. Наразі вже куплено кілька таких приміщень. Звісно, великого виробництва тут не буде, але є надія, що незабаром в Сатанові з'являться нові робочі місця. Ще в містечку працюють меблевий цех, автоколона, два цехи з розливу води і освітянські заклади, лікарня, приватні заклади торгівлі.
- А з проблемами вдається впоратися?
- Проблеми у нас справді є. Ми помалу їх вирішуємо, але все впирається у гроші. Серед нагальних - реконструкція водогону, побудованого ще на початку 60-х років минулого століття. Та найголовніше, що потрібно зробити вже нині, - побудувати очисні споруди, їх прокладання обійдеться у 4,5 мільйона гривень. Для нашого селища це дуже величезна сума - кілька річних бюджетів. До прикладу, цьогоріч бюджет Сатанова складає 879 тисяч гривень. Наразі ми вже виготовили проектно-кошторисну документацію і частково закупили матеріали. Торік для цього нам виділили з державного бюджету 500 тисяч гривень, однак про подальше фінансування поки що нічого невідомо.
- Родовища мінеральних вод, які є на території сатанівської селищної ради, справді унікальні. Цілком логічно, що на них зазіхають і приватні структури?
- Я принципово дотримуюся позиції, що держава має дбати про майбутнє мінеральних вод України, а тому надра мають належати державі, а не комерційним структурам. Не варто лише думати про гроші, Які б'ють з-під землі, адже якщо неправильно експлуатувати родовища, то дуже скоро запаси збручанської нафтусі просто вичерпаються. Утім, більшість бізнесменів не турбує, що неконтрольований промисловий розлив води веде до елементарного виснаження цілющих властивостей одного з найбільших в Європі родовищ мінеральних вод типу «Нафтуся». І ще я переконаний: хто б не займався розвитком курорту Сатанів, все має робитися в інтересах громади: чи то податки в бюджет, чи то розбудова соціальної сфери... Наразі ж і ту дорогу, яку в селищі громада за свої кошти відремонтувала, вантажівки з водою розбили вщент... І хоч під час укладання угоди з фірмами, які беруть воду з родовищ, ми намагаємося включити пункти про співпрацю, зокрема, про відрахування від продажу води на комунальну сферу селища, вони, як правило, їх ігнорують і на ремонт доріг не перераховують жодної копійки.
- Сатанів - це не лише цілюща вода, а й старовинне містечко з унікальними пам'ятками архітектури. У селищі дбають про їх збереження?
- Справді, Сатанів можна назвати невеличким містечком-музеєм: куди не подайся, скрізь пам'ятки старовини. Ми неодноразово зверталися до вищих гілок владищодо співфінансування реконструкції та збереження цих унікальних пам'яток архітектури, якими багатий Сатанів, та поки що ніякої допомоги не отримали. Тому намагаємося підтримувати їх в належному станівласними силами, адже такі пам'ятки архітектури як древня єврейська синагога, в'їзна брама, фортеця, скорботний Ісус - не повторні. Селищна рада навіть готова укласти договір про співпрацю з приватними особами, які б реставрували пам'ятки архітектури та підтримували їх в належному стані. Ми б, в свою чергу, надавали їм земельні ділянки для будівництва, наприклад, невеличкого готелю, який би вписувався в архітектурний ансамбль тощо.
- Яким ви бачите Сатанів в майбутньому?
- Як би там не було, з часом Сатанів стане прекрасним курортним містечком європейського зразка. Звичайно ж, для цього потрібно працювати, залучати інвестиції, мати підтримку з боку держави. Ще одна гарна ідея - розвинути в селищі зелений туризм. Для цього потрібно, перш за все, збудувати бювет у самому Сатанові. Це б стало своє рідним стимулом для сатанівчан не лише у фінансовому плані, а й в бажанні зробити Сатанів красивим власними силами.
Ірина ОЛІЙНИК. |
